PONVIRAA
Поиск
для нас - девчонок
для нас - девчонок
Подписчики:
13 подписчиков
ID:
15176393
Блокировка:
Нет ограничений
Верификация:
Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте
Видимость
открытое
Популярность:
У сообщества нет огня Прометея
Домен:
club15176393
Описание
рецепты блюд, кино обзор, лучшие цитаты, выкройки для шитья, схемы для вязания и т,д,
Джерелія/Jerelia
#AнТи_НёлюDи
VODNY TM | 18+
Готельно-ресторанний комплекс "ОСТРІВ"
Жолонь
![Жолонь. Поліське (стар. назв. Желонь)— село в Україні, Овруцькому районі Житомирської області. Населення становить 513 осіб.
Спочатку село називалось Желонь (Жолонь), що в прибалтійських племен означало «траву», «зелень».
В 1947 році було переіменоване в Поліське.
Довжина — 113 км, площа басейну — 1 460 км². Щорічний стік (середній) становить бл. 4,8 м³/с. Загальне падіння річки — 113,4 м. Показник похилу (середній) річки — 0,7 ‰. Ширина річища у верхів'ї до 30 м, в середній течії і низов'ї сягає 100—300 м[1], місцями каналізоване.
Основні праві притоки річки: Єврейська канава (біл. Габрэйская канава), Ханя, Харапунь, Стрілка (біл. Стрэлка) і Верасожка (всі — на території Білорусі). Канали Свічанський (річка до відгалуження від неї цього каналу називається Верхня Жолонь), Антонівський і річкою Грозива (біл. Гразіва) Жолонь сполучена з річкою Словечна.
Жолонь бере початок на північних схилах Овруцького кряжа (Овруцький район, Житомирська область, Україна), тече Житомирським Поліссям (12,8 км), далі напротязі 33,8 км є природним державним кордоном між Україною та Білоруссю, потому 10,9 км знову Житомирською областю, в пониззі територією Єльського і Норовлянського районів Гомельської області Білорусі.
В старе річище впадає на оболоні Прип'яті на відстані 1,2 км північніше с. Вепри (біл. Вяпры) Норовлянського району.
Побутує рибальство.
На річці стоять села Овруцького району Житомирської області: Піщаниця (при самому витоку) і Поліське
Піщаницька сільська рада
8-04148 7-41-35 11133, Житомирська обл., Овруцький р-н, с.Піщаниця, вул.Сергія Базильчука,1
ПОЛІСЬКІ ГІДРОНІМИ, ТОПОНІМІКА ПОЛІССЯ: походження слова, назви річки чи озера.
Дніпровський басейн охоплює водостоки всіх житомирських річок. Найважливіша водна артерія України Дніпро має дві назви: слов'янську — Славутич та іранську — Дніпро. В основі назви Дніпро лежать іранська (скіфська) форма дану, що означає ріка (той же корінь ми зустрічаємо в словах Дністер і Дон).
Однією з найдавніших слов'янських назв є гідронім Словечна (Славечна, Славешна). Він має те ж саме походження, що і слов'янська назва Дніпра—Славутич. Праслов'янський корінь слав-, слов- означає текти. Отже, назви древлянської річки, що витікає з джерел у долині Овруцько - Словечанського кряжу і несе свої води через луки, болота і ліси до Прип'яті, вже 2 000 років...
Древлянська річка Уборть, яка тече по території Житомирської області України та Гомельської області Білорусі, одержала назву від старожитнього слов'янського слова борть (дупло для бджіл, видовбане у стовбурі дерева).
Річка Тетерів, на берегах якої розташовані міста Житомир, Коростишів, Радомишль, одна з найбільших у Житомирській області, права притока Дніпра довжиною 385 кілометрів, також носить стародавню слов'янську назву. Найбільш вірогідним здається вченим ототожнення цього гідроніма з назвою птаха тетерева [тетерук].
Річка Унава та Унеча мають назви, які можна віднести ще до праєвропейського гідромічного шару. Однокореневі назви річок зустрічаються і в Польщі, й у Боснії, і в Литві та Латвії.
На території Житомирської області, поблизу села Яроповичів, починається велика права притока Славутича - річка Ірпінь. Як усі південно-житомирські річки, вона має багато ставків. Назва цієї річки дуже цікава. Вона зберігає давне слов'янське слово, нині вже втрачене слов'янськими мовами. На думку відомого польського славіста К. Мошинського, Ірпінь (давня форма Рпень) у своїй власній назві донесла до нащадків праслов'янське слово рпа, рупа, яке означало яма.
Дуже важлива водна артерія Житомирщини — річка Случ. Довжина її 451 км. Вона бере свій початок на Волинсько-Подільській височині, протікає Поліською низовиною і на північ від міста Сарни впадає в Горинь. На мальовничих берегах річки Случ](https://sun1-14.userapi.com/s/v1/ig2/DGHTcefdWYMmetCiy_T9I17CipKLQy-eyxsMgH197sXwhrECkY6f74qKR6ytIhfY_zm9PsbW77YJ92356k6sIOEG.jpg?quality=96&crop=264,105,1095,1095&as=32x32,48x48,72x72,108x108,160x160,240x240,360x360,480x480,540x540,640x640,720x720,1080x1080&ava=1&cs=480x480 "Жолонь. Поліське (стар. назв. Желонь)— село в Україні, Овруцькому районі Житомирської області. Населення становить 513 осіб.
Спочатку село називалось Желонь (Жолонь), що в прибалтійських племен означало «траву», «зелень».
В 1947 році було переіменоване в Поліське.
Довжина — 113 км, площа басейну — 1 460 км². Щорічний стік (середній) становить бл. 4,8 м³/с. Загальне падіння річки — 113,4 м. Показник похилу (середній) річки — 0,7 ‰. Ширина річища у верхів'ї до 30 м, в середній течії і низов'ї сягає 100—300 м[1], місцями каналізоване.
Основні праві притоки річки: Єврейська канава (біл. Габрэйская канава), Ханя, Харапунь, Стрілка (біл. Стрэлка) і Верасожка (всі — на території Білорусі). Канали Свічанський (річка до відгалуження від неї цього каналу називається Верхня Жолонь), Антонівський і річкою Грозива (біл. Гразіва) Жолонь сполучена з річкою Словечна.
Жолонь бере початок на північних схилах Овруцького кряжа (Овруцький район, Житомирська область, Україна), тече Житомирським Поліссям (12,8 км), далі напротязі 33,8 км є природним державним кордоном між Україною та Білоруссю, потому 10,9 км знову Житомирською областю, в пониззі територією Єльського і Норовлянського районів Гомельської області Білорусі.
В старе річище впадає на оболоні Прип'яті на відстані 1,2 км північніше с. Вепри (біл. Вяпры) Норовлянського району.
Побутує рибальство.
На річці стоять села Овруцького району Житомирської області: Піщаниця (при самому витоку) і Поліське
Піщаницька сільська рада
8-04148 7-41-35 11133, Житомирська обл., Овруцький р-н, с.Піщаниця, вул.Сергія Базильчука,1
ПОЛІСЬКІ ГІДРОНІМИ, ТОПОНІМІКА ПОЛІССЯ: походження слова, назви річки чи озера.
Дніпровський басейн охоплює водостоки всіх житомирських річок. Найважливіша водна артерія України Дніпро має дві назви: слов'янську — Славутич та іранську — Дніпро. В основі назви Дніпро лежать іранська (скіфська) форма дану, що означає ріка (той же корінь ми зустрічаємо в словах Дністер і Дон).
Однією з найдавніших слов'янських назв є гідронім Словечна (Славечна, Славешна). Він має те ж саме походження, що і слов'янська назва Дніпра—Славутич. Праслов'янський корінь слав-, слов- означає текти. Отже, назви древлянської річки, що витікає з джерел у долині Овруцько - Словечанського кряжу і несе свої води через луки, болота і ліси до Прип'яті, вже 2 000 років...
Древлянська річка Уборть, яка тече по території Житомирської області України та Гомельської області Білорусі, одержала назву від старожитнього слов'янського слова борть (дупло для бджіл, видовбане у стовбурі дерева).
Річка Тетерів, на берегах якої розташовані міста Житомир, Коростишів, Радомишль, одна з найбільших у Житомирській області, права притока Дніпра довжиною 385 кілометрів, також носить стародавню слов'янську назву. Найбільш вірогідним здається вченим ототожнення цього гідроніма з назвою птаха тетерева [тетерук].
Річка Унава та Унеча мають назви, які можна віднести ще до праєвропейського гідромічного шару. Однокореневі назви річок зустрічаються і в Польщі, й у Боснії, і в Литві та Латвії.
На території Житомирської області, поблизу села Яроповичів, починається велика права притока Славутича - річка Ірпінь. Як усі південно-житомирські річки, вона має багато ставків. Назва цієї річки дуже цікава. Вона зберігає давне слов'янське слово, нині вже втрачене слов'янськими мовами. На думку відомого польського славіста К. Мошинського, Ірпінь (давня форма Рпень) у своїй власній назві донесла до нащадків праслов'янське слово рпа, рупа, яке означало яма.
Дуже важлива водна артерія Житомирщини — річка Случ. Довжина її 451 км. Вона бере свій початок на Волинсько-Подільській височині, протікає Поліською низовиною і на північ від міста Сарни впадає в Горинь. На мальовничих берегах річки Случ")